затягнений
ЗАТЯ́ГНЕНИЙ, ЗАТЯ́ГНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до затягти́, затягну́ти 1-9, 11.
Три, чотири чоловіки хапають такі самі великі молоти і починають.. набивати затягнений обруч на обід (Фр., IV, 1950, 189);
Руки бійця, туго затягнені бинтами, здавалися дерев’яними (Жур., Вечір.., 1958, 259);
На вигляд було їй років за тридцять.. Але струнка постать, затягнута в темно-синю оксамитову сукню, була як різьблена (Головко, II, 1957, 451);
Так, це тюрма! Ось куди привезено їх! Вона немов відчула на шиї затягнуту зашморгом петлю (Хижняк, Тамара, 1959, 165);
Дівчинку провели в малесеньку кімнатку, затягнуту сукнами і килимами (Ів., Вел. очі, 1956,112);
Все вужчає і вужчає на болоті ланцюжок слідів, переходить у щілини, затягнуті травою (Стельмах, II, 1962, 68);
Одно око в шуліки затягнене сірою плівкою, а друге, світло-жовте,— широко розплющене й нерухоме (Донч., II, 1956, 288);
Севастополь весь горів і був затягнутий їдким димом (Кучер, Голод, 1961, 106);
// затя́гнено, безос. присудк. сл.
Під білою березою козаченька вбито; Ой вбито, вбито, затягнено в жито (Чуб., V, 1874, 375).
2. у знач. прикм. Міцно зав’язаний.
Галя, не можучи подужати руками, зубами починала розв’язувати затягнений вузол (Гр., І, 1963, 281).
3. у знач. прикм. Який покрився кіркою, почав гоїтися (про рану).
Чужий чоловік з ласкавим голосом.. розбудив [у Ганни] пригаслий, як затягнена, але не зажила рана, спогад про батька (Коз., Сальвія, 1959, 54).
Значення в інших словниках
- затягнений — затя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- затягнений — Затя́гнений. Дієприкм. від затягнути. Готівкою заплачено 60. 000 зр., а на решту суми 70. 000 зр. перенято довг на каменици, затягнений в банку краєвім (Б., 1895, 17, 4); В році 1906. виносив стан затягнених пожичок в [Швайцарскому союзі райфайзеньских кас] суму 265. 000 фр, (Товариш, 1908, 94). Українська літературна мова на Буковині
- затягнений — затягнутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затягти, затягнути 1-9), 11). || затягнено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Міцно зав'язаний. 3》 у знач. прикм. Який покрився кіркою, почав гоїтися (про рану). Великий тлумачний словник сучасної мови