1. Словник української мови в 11 томах

зафарблення

ЗАФА́РБЛЕННЯ, я, с., рідко.

1. Дія за знач. зафа́рбити.

Обличчя мав [слуга] якесь дивне, наче хворе, без звичайного переливу тонів від зафарблення кров’ю (Смолич, І, 1958, 64).

2. перен. Характерний відтінок і забарвлення.

Соціальні жаргони або зникли разом з своїми носіями.., або ж віддали все, що було в них цінного, здебільшого стильове зафарблення, в загальнонаціональну мову і переосмислені в ній (Талант.., 1958, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зафарблення — зафа́рблення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зафарблення — -я, с., рідко. 1》 Дія за знач. зафарбити. 2》 перен.Характерний відтінок і забарвлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зафарблення — Зафа́рблення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)