зафиркати
ЗАФИ́РКАТИ, аю, аєш, док.
1. Те саме, що зафи́ркати 1.
2. перен., розм. Почати видавати звуки, що нагадують фиркання.
Хоткевич зафиркав і важко засовався в кріслі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508);
— Не знаю, — одмахнувся Павло і зафиркав над мискою (Кучер, Трудна любов, 1960, 514).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зафиркати — зафи́ркати 1 дієслово доконаного виду від: фи́ркати 1 зафи́ркати 2 дієслово доконаного виду від: фи́ркати 2 Орфографічний словник української мови
- зафиркати — -аю, -аєш, док. 1》 Те саме, що зафоркати 1). 2》 перен., розм.Почати видавати звуки, що нагадують фиркання. Великий тлумачний словник сучасної мови