зафоркати
ЗАФО́РКАТИ, аю, аєш, док.
1. Почати форкати, різко і з шумом випускати повітря через ніздрі.
У долині над ставом зафоркали коні (Стельмах, Правда.., 1961, 438).
2. перен., розм. Почати видавати звуки, схожі на форкання.
Зафоркали автомашини, загули трактори (Вол., Місячне срібло, 1961, 307).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me