1. Словник української мови в 11 томах

захвалений

ЗАХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захвали́ти;

// У знач. прикм.

— Чи се ж та захвалена воля, Де тисячі, тисячі сплять, Жиють [живуть] і вмирають, і навіть, Як ти, про свободу й не снять? (Фр., XI, 1952, 496).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захвалений — захва́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. захвалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до захвалити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови