1. Словник української мови в 11 томах

захисниця

ЗАХИ́СНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до захи́сни́к 1.

Червона Армія, йдучи на Україну, була захисницею і українців, і української культури (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 165);

[Світлана:] Не чіпайте її [Ольгу]! [Косяк:] Захисниця? (Зар., Антеї, 1962, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захисниця — захи́сни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. захисниця — -і. Жін. до захисник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захисниця — Захи́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)