захитатися

ЗАХИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Почати хитатися, нахиляючись у різні боки, набувати коливального руху; заколихатися.

Він вийшов, і заслона з войлока, що служила замість дверей, неспокійно захиталася за ним (Фр., VI, 1951, 74);

Ступила на місток, місток як захитається! я в воду… ух! та й прокинулась (Барв., Опов.., 1902, 271);

Пишні гілля яблунь захиталися, зашелестіли від легенького теплого подиху вітру… (Кач., Вибр., 1953, 286);

Рицар захитався, а Мефодій, не давши йому отямитися, з усієї сили вдарив удруге (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 446);

// Задвигтіти від струсу.

Раптом вдарили гармати — захиталися Карпати (Уп., Вірші.., 1957, 186);

// Затремтіти.

Оглянусь я на неї,— страшна така зробилась [панночка], що в мене й ноги захитались. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. (Вовчок, І, 1955, 109).

2. перен. Почати втрачати впевненість у чомусь, віру в що-небудь; завагатися.

Хіба можливо захитаться в вірі, Коли Москви підноситься граніт, Коли незламна дружба пломеніє (Рильський, II, 1960, 212);

Чом же він захитався сьогодні, годину чи дві тому? Чи ж слід отак швидко опускати руки і розгублюватися? (Рибак, Час.., 1960, 313);

// Почати втрачати силу, міць, стійкість і т. ін.

Насувався «смутний час», як казав священик. Захиталися, підвалини релігії. Народ звалив «помазаника божого» (Донч., III, 1956, 154);

Капіталістичний світ здригався в залізних лещатах найглибшої економічної кризи… Розкрилися всі болячки і пороки капіталізму і захиталися його корінні устої (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захитатися — захита́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. захитатися — [захиетатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. захитатися — -аюся, -аєшся, док. 1》 Почати хитатися, нахиляючись у різні боки, набувати коливального руху; заколихатися. || Задвигтіти від струсу. 2》 перен. Почати втрачати впевненість у чомусь, віру в що-небудь; завагатися. || Почати втрачати силу, міць, стійкість і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. захитатися — ЗАХИТА́ТИСЯ див. захи́туватися. Словник української мови у 20 томах
  5. захитатися — Захита́тися, -та́юся, -єшся гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. К. Досв. 209. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому. К. Псал. 128. Словник української мови Грінченка