захлопувати

ЗАХЛО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАХЛО́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. Різко, зі стуком що-небудь зачиняти, закривати.

— Добре у вас налагоджена служба,— сказала вона, сідаючи в машину і сильно захлопуючи залізні дверцята (Собко, Срібний корабель, 1961, 136);

Поручик.. сердито захлопнув книжку (Смолич, Мир.., 1958, 162);

Зірвався вітер і з тріском захлопнув віконницю (Галан, Гори… 1956, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захлопувати — захло́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. захлопувати — -ую, -уєш, недок., захлопнути, -ну, -неш, док., перех. Різко, зі стуком що-небудь зачиняти, закривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захлопувати — ЗАЧИНЯ́ТИ (двері, вікно і т. ін.), ЗАКРИВА́ТИ, ПРИКРИВА́ТИ, ПРИЧИНЯ́ТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ (перев. нещільно, неповністю); ПРИХИЛЯ́ТИ (тихо, плавно); ЗАХЛО́ПУВАТИ (різко, швидко, зі стуком). — Док. Словник синонімів української мови