захлющати

ЗАХЛЮЩА́ТИ, щи́ть, док., розм. Почати хлющати; политися.

Насунулись хмари, посипалася крупа пополовині з холодним дощем, а потім наглий дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев., IV, 1956, 260);

// безос.

Вже і город недалечко — Все воно, як треба — Тільки де взялася хмара: Як захлющить з неба! (Щог., Поезії, 1958, 482).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захлющати — захлюща́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. захлющати — -щить, док., розм. Почати хлющати; политися. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови