захмурений
ЗАХМУ́РЕНИЙ, а, е, діал. Нахмурений, насуплений.
— Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, — заговорила перша дівчина, побачивши матір захмурену (Ольга Кобилянська, III, 1956, 471);
Захмурений Микола кидає велосипед на ріллю, і сам в’яло падає біля нього (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захмурений — захму́рений прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- захмурений — -а, -е, діал. Нахмурений, насуплений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- захмурений — ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб — який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ... Словник синонімів української мови