захололий
ЗАХОЛО́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захоло́нути, захоло́ти.
Понасходились народи Кобзаря того почути і диханням гріли серце, у негодах захололе (Гур., Друзі.., 1959, 6);
// У знач. прикм.
Він випив залпом майже півсклянки захололого чаю (Жур., Вечір.., 1958, 148);
Попеляста, кольору захололих зливків сталі «Победа» весело проскочила по проспекту (Загреб.. Спека, 1961, 97);
А на колінах важко перед ним Вклякала жінка, поглядом смутним Вдивляючись у риси захололі (Перв., II, 1958, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me