захрокати
ЗАХРО́КАТИ, аю, аєш, док., рідко. Почати хрокати (про свиней).
Що це? Свиня десь захрокала, чи що? (Ів., Вел. очі, 1956, 38);
// перен., розм. Почати видавати звуки, схожі на хрокання (про машини, механізми і т. ін.).
За вікном захрокав — промчав автомобіль… (Головко, І, 1957, 167).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me