захрумтіти
ЗАХРУМТІ́ТИ, мчу́, мти́ш, док.
1. Почати хрумтіти, видавати хрумтіння, ламаючись, дроблячись і т. ін.
Дихнув з поля сухий, колючий вітерець; битим склом захрумтіли під ногами зашерхлі вже калюжки… (Ряб., Жайворонки, 1957, 136);
// Захрустіти.
Катря заломила руки під грудьми, аж пальці захрумтіли (Кучер, Прощай.., 1957, 303).
2. розм. Почати їсти з хрумтінням.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захрумтіти — захрумті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- захрумтіти — -мчу, -мтиш, док. 1》 Почати хрумтіти, видавати хрумтіння, ламаючись, дроблячись і т. ін. || Захрустіти. 2》 розм. Почати їсти з хрумтінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- захрумтіти — Захрумтіти, -мчу, -мчыш гл. Захрустѣть. Він йому так одважив києм по плечах, що аж кістки захрумтіли. К. ЧР. 276. Словник української мови Грінченка