захрущати
ЗАХРУЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., без додатка і чим. Почати хрущати; захрустіти, затріщати.
Зашелестіло листя, захрущали тріски, загойдалися гілки у низького по́росту [порості], і Леско вибіг з лісу (Мирний, І, 1954, 281);
Позіхнув Матюха й потягся, захрущав суглобами (Головко, II, 1957, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захрущати — захруща́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- захрущати — -щу, -щиш, док., без додатка і чим. Почати хрущати; захрустіти, затріщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- захрущати — Захрущаты, -щу, -щышъ гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Левиц. І. 7. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали. Мир. ХРВ. 317. Словник української мови Грінченка