1. Словник української мови в 11 томах

зацебеніти

ЗАЦЕБЕНІ́ТИ, ни́ть, док., розм. Политися з силою.

— Покоївка Вустя несла коштовний посуд панам чай пити, а цей Дюпре звідки візьмись та її за литку, так що й кров зацебеніла на підлогу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 102);

Схопився [Прокоша] рукою за груди. Крізь довгі, сухі пальці зацебеніла кров (Збан., Сеспель, 1961, 433).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацебеніти — зацебені́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зацебеніти — -нить, док., розм. Политися з силою. Великий тлумачний словник сучасної мови