1. Словник української мови в 11 томах

зацькований

ЗАЦЬКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зацькува́ти.

І враз згадалось [Лазарю], як ще малим хлопцем повісив кота. Нещасного, з обдертим хвостом і вухами, зацькованого псами кота… (Коцюб., II, 1955, 192);

Доля Тесленка відбиває типову долю мільйонів селянських бідарів, знесилених експлуатацією, зацькованих поміщицьким урядом (Рад. Укр., 28.VІ 1951, 2).

2. у знач. прикм. Який виражає стан переслідуваного.

Відповзав він [отаман].., зім’ятий, закривавлений, ще мовби не вірячи, що його пустили живим, озираючись на своїх переслідувачів зацькованим, здичавіло-винуватим поглядом (Гончар, Таврія,., 1957, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацькований — зацько́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зацькований — див. зляканий Словник синонімів Вусика
  3. зацькований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зацькувати. 2》 у знач. прикм.Який виражає стан переслідуваного. Великий тлумачний словник сучасної мови