1. Словник української мови в 11 томах

заціпеніти

ЗАЦІПЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш і рідко ЗАЦІ́ПНУТИ, ну, неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого-небудь сильного переживання; заніміти, застигнути.

Батько заціпеніє, уявивши собі шляхи, якими доведеться пройти синові (Собко, Стадіон, 1954, 164);

Щось незбагненне, якийсь підлий страх закрався їй у серце. І тіло заціпеніло (Міщ., Сіверяни, 1961, 105);

Коли тут як ударить грім, як хрясне! Так усі й заціпли (Барв., Опов.., 1902, 220);

// Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути.

Від часу до часу піднімався сильний вітер і бив її дощем так у лице, що волосся на чолі перемокло, а рука, що піднімала довгу сукню, заціпеніла із студені (Коб., І, 1956, 89);

*Образно. Мокра зима заціпеніла в цупких обценьках морозу (Досв., Вибр., 1959, 152);

// діал. Вмерти, захолонути.

— Коли б не ота коровиця, пішли б з торбою по селу. Тільки того й було, що капала молочка,— не дала заціпнути дітворі! (Чендей, Вітер.., 1958, 9).

Мов (на́че і т. ін.) заціпені́ти (заці́пнути) — стати нерухомим.

Повітря, небо, дерева — все мов заціпло, мов закаменіло, ані не ворухнеться (Фр., VIII, 1952, 18);

Віктор, а за його спиною Яремченко наче заціпеніли (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заціпеніти — заціпені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заціпеніти — див. боятися; мовчати Словник синонімів Вусика
  3. заціпеніти — -ію, -ієш і рідко заціпнути, -ну, -неш, док. Стати нерухомим, нечутливим здебільшого від якого-небудь сильного переживання; заніміти, застигнути. || Втратити рухливість від холоду; задубіти, заклякнути. || діал. Вмерти, захолонути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заціпеніти — ЗАВМЕ́РТИ (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення і т. п. у момент припинення руху), ЗАМЕ́РТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., ЗАКАМЕНІ́ТИ рідше, СКАМ'ЯНІ́ТИ підсил., СКАМЕНІ́ТИ рідше. Словник синонімів української мови
  5. заціпеніти — Заціпені́ти, -ні́ю, -єш гл. Окоченѣть. Желех. Словник української мови Грінченка