1. Словник української мови в 11 томах

зачасу

ЗАЧАСУ́, присл., рідко. Те саме, що завча́сно.

Вона [Ватя] трохи не прохопилась сказати, що любить його [Леоніда Семеновича], але її несміливість застерегла її зачасу і вдержала (Н.-Лев., IV, 1956, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачасу — зачасу́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. зачасу — присл., рідко. Те саме, що завчасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачасу — ЗАЗДАЛЕГІ́ДЬ (за якийсь час до чого-небудь), ЗАВЧА́СНО, НАПЕРЕ́Д, ПОПЕ́РЕДУ, АВА́НСОМ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗА́ГОДЯ розм., ЗАРА́НІ розм., ЗАРА́ННЯ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАЗДАЛЕ́ГО́ДИ діал., ЗАВГОДЯ́ діал., ЗАЧАСУ́ рідко. Словник синонімів української мови