1. Словник української мови в 11 томах

зачаїти

ЗАЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док.: Зачаї́ти дух (по́дих) — затримати, затамувати дихання.

Зачаївши дух, вони виносять перший вулик на подвір’я (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 268);

Люди зачаїли подих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачаїти — зачаї́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачаїти — -аю, -аїш, док. Зачаїти дух (подих) — затримати, затамувати дихання. Великий тлумачний словник сучасної мови