1. Словник української мови в 11 томах

зачепа

ЗАЧЕ́ПА, и, ж., розм,. Те саме, що задира́ка.

Супротивник осувається назад, наставивши обидві руки, щоб, бува, з п’яних очей, не креснув зачепа… (Мирний, II, 1954, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачепа — заче́па іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зачепа — див. задерикуватий; перешкода Словник синонімів Вусика
  3. зачепа — -и, ж., розм. Те саме, що задирака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зачепа — ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика). Словник синонімів української мови
  5. зачепа — Заче́па, -пи 1) ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260. Словник української мови Грінченка