зачеплення

ЗАЧЕ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. зачепи́ти² 1 і зачепи́тися².

В косозубих колесах.. зачеплення зубців відбувається плавно (Практ. з машинозн., 1957, 198);

На одному з торців різця наносять зубці, які входять у зачеплення з відповідними зубцями за державці (Різальні інстр.., 1959, 62).

2. техн. Пристрій, признач. для зачіплювання.

Еластична муфта з внутрішнім зубчастим зачепленням служить для з’єднання вертикальних і горизонтальних валів як з нормальним, так і з великим кутовим зміщенням (Наука.., 6, 1956, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачеплення — заче́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зачеплення — -я, с. 1》 Дія за знач. зачепити II і зачепитися II. 2》 тех.Пристрій, признач. для зачіплювання. Великий тлумачний словник сучасної мови