1. Словник української мови в 11 томах

зачим

ЗАЧИ́М, присл., діал. Чому.

Хотіла було [мати] сваритись на дочку, зачим довго проходила, так та ж як узяла коло неї пеститись, і приговорювати, і розважати її (Кв.-Осн., II, 1956, 49);

[Катря:] Та що ж ви, найкращий були з усіх парубків, чи що? [Марко:] Ні, зачим найкращий! Були кращі й за мене (Мороз, П’єси, 1959, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачим — зачи́м сполучник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. зачим — присл., діал. Чому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачим — хохл. (зачем) навіщо, пощо, чому навіщо, провіщо, пощо, нащо, чом, чому, чого Словник чужослів Павло Штепа
  4. зачим — Отже, тому, таким чином Словник застарілих та маловживаних слів