зачинятися
ЗАЧИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАЧИНИ́ТИСЯ, чиню́ся, чи́нишся, док.
1. Прихилятися (про двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні.
До мене-то, ніде правди діти, йшли старости, так що в М’ясниці й двері не зачинялись (Н.-Лев., II, 1956, 19);
Брама зачинилася, і знову заскреготав замок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 85);
// Ставати недоступним для входу, проникнення всередину чи виходу назовні.
Миша, ускочивши в мишоловку, котра з грюком зачинилася, бігає-метушиться (Мирний, І, 1954, 355);
*Образно. З того ж часу, коли він спостеріг, що вона криється з чимсь від його і що якийсь куток душі її вже зачинився перед ним, щось немов увірвалося у серці, намутилися думки (Л. Янов., І, 1959, 369);
// рідко. Те саме, що замика́тися 2.
Вовк до неї [лисички], хотів її зубами, а вона в хатку та й зачинилася (Укр.. казки, 1951, 33).
2. Лишатися на самоті, уникати інших, закрившись, замкнувшись де-небудь.
— От воно що! — думав він, —от чого коханий тесть зачиняється в хаті, ховається від людей! (Коцюб., III, 1956, 9);
Од всіх в світелці зачинившись [Венера], Себе там стала розглядать (Котл., І, 1952, 208);
Зараз і старого покликали; зачинилися з ним, а зачинившися, стали прохати,— попадя словами, а мати моя сльозами (Вовчок, VI, 1956, 222).
3. Припиняти, переривати свою роботу, діяльність (про якусь установу, підприємство і т. ін.).
Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись (Коцюб., II, 1955, 175).
4. тільки недок. Пас. до зачиня́ти.
Значення в інших словниках
- зачинятися — зачиня́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зачинятися — (- двері) прихилятися, (з грюком) тріскати, грюкати; (з клацанням) клацати, ок. затріскуватися; (- хату) замикатися; (одному) усамотнюватися. Словник синонімів Караванського
- зачинятися — [зачиен’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'аеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
- зачинятися — -яюся, -яєшся, недок., зачинитися, -чинюся, -чинишся, док. 1》 Прихилятися (про двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні. || Ставати недоступним для входу, проникнення всередину чи виходу назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зачинятися — две́рі не зачиня́ються у кого—чого, чиї, де і без додатка. До когось, кудись постійно приходять відвідувачі. Цілий день тривав суд… Увесь день надвірні двері .. не зачинялись (А. Головко); Відвідувачів багато, двері обкому майже не зачиняються (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови