1. Словник української мови в 11 томах

зачорнювати

ЗАЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Робити чорним; забарвлювати або забруднювати що-небудь у чорний колір.

Вона хотіла обтерти голову руками, але ще більше замазалась і зачорнила руки (Кобр., Вибр., 1954, 130);

Побіливши обличчя Данилові й намалювавши яскраві губи, Прудивус зачорнив йому смолою два передні зуби і на тому справу скінчив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 204);

Їздові зачорнили білу верету поля шпилястими купами гною (Бабляк, Вишн. сад., 1960, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачорнювати — зачо́рнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачорнювати — -юю, -юєш, недок., зачорнити, -ню, -ниш, док., перех. Робити чорним; забарвлювати або забруднювати що-небудь у чорний колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачорнювати — ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Словник синонімів української мови