1. Словник української мови в 11 томах

зачорніти

ЗАЧОРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Почати чорніти, стати чорним.

І знов майдан зачорнів од народу (Коцюб., II, 1955, 99);

Справді, небо вже зачорніло — від заграв по обрію воно було особливо чорне в зеніті (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 748);

// безос.

Знову зачорніло, зазеленіло довкола, й Марині стало шкода цієї короткочасної зими, як свого скороминущого дитинства (Дмит., Наречена, 1959, 163).

2. Виділитися своїм чорним кольором.

При світлі забіліло в Мини широке лице, зачорніли товсті брови (Н.-Лев., II, 1956, 112);

У далині серед криги зачорнів пароплав (Трубл., І, 1955,481).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачорніти — зачорні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачорніти — -ію, -ієш, док. 1》 Почати чорніти, стати чорним. || безос. 2》 Вирізнитися своїм чорним кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачорніти — Зачорні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зачорніти — Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус. О. 1862. IV. 75. Словник української мови Грінченка