1. Словник української мови в 11 томах

зачудований

ЗАЧУДО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зачудува́ти.

Гершко, не кажучи нічого, поцілував Вольфа в руку.— Добре? — мовив Вольф, зачудований ..такою ніжністю парубка (Фр., VIII, 1952, 356);

Федір Пилипович був зачудований з ерудиції свого співбесідника (Іщук, Вербівчани, 1961, 328).

2. у знач. прикм. Який виражає зачудовання.

Інколи в’ється дорога понад самим Дніпром, і тоді зачудоване око далеко сягає по блакитнім просторі діда-Славути (Коцюб., III, 1956, 43);

Посеред своєї розповіді хорват раптом замовк, зупинивши зачудований погляд на ордені Слави, що висвічував у Козакова на засмальцьованій потом гімнастьорці (Гончар, І, 1954, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачудований — зачудо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. зачудований — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зачудувати. 2》 у знач. прикм. Який виражає зачудовання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачудований — зачудований захоплений, приємно вражений, замилуваний (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт