зачужа
ЗА́ЧУЖА, присл., рідко. Збоку, не будучи близьким, пов’язаним з чим-небудь.
Зачужа жаль (Номис, 1864, № 2255).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачужа — Зачужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255. Словник української мови Грінченка