1. Словник української мови в 11 томах

зачумлений

ЗАЧУ́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Те саме, що зачумі́лий 1.

За вікном — сторожка мертва вулиця. Все місто — зачумлене гробовище (Кач., II, 1958, 309);

*У порівн. Я почувала себе як зачумлена (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 34).

2. перен. Те саме, що зачумі́лий 2.

Як війна вирувала довкола, розливаючи ріками кров, у будьоннівське військо Микола на зачумлену шляхту пішов (Гонч., Вибр., 1959, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачумлений — зачу́млений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зачумлений — див. п'яний; розгублений Словник синонімів Вусика
  3. зачумлений — -а, -е. 1》 Заражений чумою. Зачумлене місто. 2》 перен. Приголомшений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зачумлений — Очманілий, зачманілий, запаморочений, стуманілий, здурілий, чмелений, тороплений, отетерілий, ошелешений, приголомшений, прибитий, див. дурак Словник чужослів Павло Штепа
  5. зачумлений — ОЧМАНІ́ЛИЙ розм. (який під впливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, діяти), ОЧАМРІ́ЛИЙ розм., ОЧМАРІ́ЛИЙ розм., ЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧУМІ́ЛИЙ розм., ЗАЧУ́МЛЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. зачумлений — Зачумлений, -а, -е 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236. Словник української мови Грінченка