зачуміло
ЗАЧУМІ́ЛО. Присл. до зачумі́лий 2.
День спить [Христя], ніч гуляє. Де сама вона не була, кого у неї не перебуло. І все те безпросипно п’яне, зачуміло завзяте (Мирний, III, 1954, 385).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачуміло — зачумі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови