зашваркотіти
ЗАШВАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАШВАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. Почати говорити швидко й нерозбірливо (звичайно чужою мовою);
// Почати звучати (про чужу, незрозумілу мову).
Коли він підповзав до знайомого місця і міг вже спокійніше зітхнути, поміж деревами зашваркотіла чужинська мова (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 545).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашваркотіти — зашваркоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зашваркотіти — -очу, -отиш і зашваркотати, -очу, -очеш, док., розм. Почати говорити швидко й нерозбірливо (зазвичай чужою мовою). || Почати звучати (про чужу, незрозумілу мову). Великий тлумачний словник сучасної мови