зашемрати
ЗАШЕ́МРАТИ, аю, аєш і ЗАШЕ́МРІТИ, ію, ієш, док., без додатка і чим, розм. Почати шемрати, шемріти; зашелестіти.
Чекання і тиша. Лиш вітер не втих І, шумно сковзнувши по срібному віттю, Зашемрав стрічками знамен бойових (Бажан, Роки, 1957, 256);
Зашемрів, захрустів вогкий пісок, і човен легко плюснув у воду (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 675).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me