1. Словник української мови в 11 томах

зашеретувати

ЗАШЕРЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм., рідко.

1. Док. до шеретува́ти.

2. Затерти, закрити усе (звичайно про кригу).

Крижина зачепиться десь за гострий виступ каменю чи сяде на мілину, а до неї пристане друга, третя — зашеретують русло ріки і зупинять маси весняних вод (Чорн., Визвол. земля, 1950, 81);

*Образно. [Тарас:] Піду ще раз на неї [Бондарівну] гляну і придавлю в душі своїй катання!.. Нехай крига зашеретує мов серце, поки не доконаєм ворогів! (К.-Карий, II, 1960, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашеретувати — зашеретува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зашеретувати — -ую, -уєш, док., перех., розм., рідко. 1》 Док. до шеретувати. 2》 Затерти, закрити все (зазвичай про кригу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашеретувати — Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало. Словник української мови Грінченка