зашерхати
ЗАШЕРХА́ТИ, а́є, недок., ЗАШЕ́РХНУТИ і ЗАШЕ́РХТИ, хне, док.
1. без додатка і чим. Укриватися тонким шаром криги; замерзати.
Дні стояли ясні. Але ранки були вже холодні й у річці над берегом вода зашерхала кригою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 241);
Уже вода зашерхла на озерах. Опада останнє листя (Рильський, I, 1960, 283);
Калюжа ще не встигла взятися кригою і тільки трохи зашерхла (Кир., Вибр., 1960, 364).
2. без додатка. Втрачаючи вологу, засихати на поверхні.
Додолу ж, туди і сюди розхилившись, чоботи журно дивились,— на жовті онучі, на груддя, брилки землі, що зашерхли за ніч (Тич., I, 1957, 246);
// Втрачати звичайну вологість (про горло, рот, губи); пересихати.
Се він говорить, аби горло не зашерхало (Барв., Опов.., 1902, 501);
// Ставати шкарубким (звичайно про шкіру рук, обличчя).
В перші дні роботи на полі біле обличчя лаборантки зробилося густо-рожевим, руки зашерхли, загрубіли (Вол., Озеро.., 1959, 54);
*Образно. Німіють жалі, зашерхає думка (Вас., І, 1959, 264).
Значення в інших словниках
- зашерхати — зашерха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зашерхати — див. сохнути; твердіти Словник синонімів Вусика
- зашерхати — -ає, недок., зашерхнути і зашерхти, -хне, док. 1》 без додатка і чим.Укриватися тонким шаром криги; замерзати. 2》 без додатка. Втрачаючи вологу, засихати на поверхні. || Втрачати звичайну вологість (про горло, рот, губи); пересихати. || Ставати шкарубким (переважно про шкіру рук, обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зашерхати — ЗАМЕРЗА́ТИ (про воду, річку і т. ін. — покриватися, затягатися льодом), ЗАСТИГА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ЛЕДЕНІ́ТИ, КРИЖАНІ́ТИ, КРИ́ГНУТИ діал. Словник синонімів української мови
- зашерхати — Зашерха́ти, -ха́ю, -ха́єш; заше́рхнути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)