зашерхотіти
ЗАШЕРХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАШЕРЕХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, док., розм. Почати шерхотіти, шерехтіти.
Благословенна тиша навкруги. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка (Гончар, Таврія, 1952, 183);
Вони [ноші] впали на землю, зашерхотів, розсипаючись, жовтий пісок (Збан., Єдина, 1959, 335);
Зрідка у лісі трісне суха галузка, зашерехтить чиясь хода і зразу затихне (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 856).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашерхотіти — зашерхоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зашерхотіти — -очу, -отиш і зашерехтіти, -хчу, -хтиш, док., розм. Почати шерхотіти, шерехтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови