1. Словник української мови в 11 томах

зашийник

ЗАШИ́ЙНИК, а, ч., розм. Удар по зашийку.

Аж тут несподівано посипались бухани й зашийники на товаришів з усіх боків (Вас., І, 1959, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашийник — заши́йник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зашийник — див. ляпас Словник синонімів Вусика
  3. зашийник — -а, ч., розм. Удар по зашийку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зашийник — Карк, потиличник, потилиця, див. запотиличник, затилок Словник чужослів Павло Штепа
  5. зашийник — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови