1. Словник української мови в 11 томах

зашифровувати

ЗАШИФРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАШИФРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Засекречувати що-небудь за допомогою шифру, умовних позначок.

Для нашої гри я винайшов секретний шифр, яким можна було б зашифровувати листи (Сміл., Сашко, 1957, 98);

— Зараз твої відомості зашифрують і по радіо передадуть (Кучер, Чорноморці, 1956, 344);

// перен. У прихованій формі висловлювати, показувати що-небудь.

Після третього арешту й розмови в III відділі Шевченко змушений був особливо обережно зашифровувати свої революційні ідеї (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 547);

Якось під час зустрічі Павло похвалився їй [Людмилі], що один сонет у своїй збірці присвячує їй, щоправда, зашифрувавши ім’я її ініціалами (Головко, II, 1957, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашифровувати — зашифро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашифровувати — див. ховати Словник синонімів Вусика
  3. зашифровувати — -ую, -уєш, недок., зашифрувати, -ую, -уєш, док., перех. Засекречувати що-небудь за допомогою шифру, умовних позначок. || перен. У прихованій формі висловлювати, показувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови