зашкандибати
ЗАШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.
1. Почати шкандибати.
Як тікали вони побіля лиману, у одного татарина зашкандибав кінь; бачить сердешний, що вже йому не втекти (Стор., І, 1957, 204).
2. Піти шкандибаючи.
Сяк-так підлікувавшись, спираючись на палицю, зашкандибав Антанас у губпартком (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашкандибати — зашкандиба́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зашкандибати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Почати шкандибати. 2》 Піти шкандибаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зашкандибати — Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164. Словник української мови Грінченка