1. Словник української мови в 11 томах

зашморгнутий

ЗАШМО́РГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зашморгну́ти.

Врешті таша поверх каючка була туго зашморгнута, натягнута на дуги (Досв., Вибр., 1959, 410);

Опанасенко розв’язав в’язанку і вийняв звідти скручений сувоєм шкурлат. Розгорнув його, і Дмитро з здивованням побачив, що вся шкурка була обнизана щільно зашморгнутими кисетами (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 714);

// зашмо́ргнуто, безос. присудк. сл.

Зелені фіранки на дзеркальних вікнах вагона зашморгнуто, але вони закривали вікно лише знизу до половини (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашморгнутий — зашмо́ргнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зашморгнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зашморгнути. || зашморгнуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови