1. Словник української мови в 11 томах

зашпилювати

ЗАШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАШПИЛИ́ТИ, илю́, и́лиш, док., перех. Заколювати шпилькою, з’єднуючи або закріплюючи що-небудь.

— Мені б якраз бути модисткою, ремісницею,— заговорила вона, зашпилюючи мені блузу на плечах,— ось дивіться, як я вам до ладу поправила (Л. Укр., III, 1952, 601);

*Образно. — Поговір ми переживемо,— бадьоро відповів я. — А от Ковальця мало не втратили. Якоїсь півгодини, і хлопця не було б. — Я в тому не винна,— зашпилила губи Пишна (Збан., Малин. дзвін, 1958, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашпилювати — зашпи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашпилювати — -юю, -юєш, недок., зашпилити, -илю, -илиш, док., перех. Заколювати шпилькою, з'єднуючи або закріплюючи що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашпилювати — Запинати, запнути, позапинати Словник чужослів Павло Штепа