защемлений
ЗАЩЕ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до защеми́ти.
Ота його безталанна, защемлена куркульськими ланами десятинка, ..усім, усім відрізнялася від нового наділу (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 192);
// заще́млено, безос. присудк. сл.
Вирізано шматок кори і защемлено жука-рогача (Ю. Янов., IV, 1959, 46).
∆ Заще́млена гри́жа, мед.— грижа, що зазнала защемлення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- защемлений — заще́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- защемлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до защемити. || защемлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови