1. Словник української мови в 11 томах

заюрити

ЗАЮРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. Почати пустувати, поводити себе вільно, грайливо.

Уранці, умите росою, з-за гір осміхнулося сонце, і зайчики жваві кругом застрибали по хвилях, засяяв злотистий пісок, на піску заюрили морськії кузки (Дн. Чайка, Тв., 1960, 174);

Дидона кріпко заюрила, Горщок з вареною розбила (Котл., І, 1952, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заюрити — заюри́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. заюрити — -рю, -риш, док., діал. Почати пустувати, поводити себе вільно, грайливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заюрити — Заюри́ти, -рю́, -риш гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20. Словник української мови Грінченка