1. Словник української мови в 11 томах

заїнько

ЗА́ЇНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до за́єць.

А я теє зайченятко — хап за хвіст! — Кинув заїнько торбинку, втік під міст (Нех., Ми живемо.., 1960, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїнько — за́їнько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заїнько — Заїнько, -ка м. ум. отъ заєць. Словник української мови Грінченка