збезсилілий
ЗБЕЗСИ́ЛІЛИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до збезси́літи.
Пропав! В ораторових очах порожнеча. Судорожно сіпає збезсилілими пальцями уявний курок (Довж., І, 1958, 59).
2. у знач. прикм. Слабкий, несильний.
В кімнаті було повно диму, і десь з глибини він почув приглушене, збезсиліле хлипання дітей (Сенч., Опов., 1959, 94).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збезсилілий — збезси́лілий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- збезсилілий — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збезсиліти. 2》 у знач. прикм. Слабкий, несильний. Великий тлумачний словник сучасної мови