1. Словник української мови в 11 томах

збезчещений

ЗБЕЗЧЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збезче́стити.

[Неофіт-раб:] Чи я забуду серед ваших зборів мою сумну, збезчещену господу? (Л. Укр., II, 1951, 237);

А того ж дня по обіді вітробалчани ховали забитих.. (одна сама на себе руки наклала — збезчещена, Скорякова Євменова найстарша дочка) (Головко, II, 1957, 361).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збезчещений — збезче́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збезчещений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збезчестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збезчещений — Збезче́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)