1. Словник української мови в 11 томах

збережений

ЗБЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зберегти́.

На матері приношена запаска, Збережена іще з дівочих літ (Воронько, Тепло.., 1959, 172);

Саме Берест, якому Юрко показав свято збережений ним «Комуністичний маніфест», допоміг розібратися в цій «чудодійній книжечці» (Рад. літ-во, 3, 1957, 17);

Він спершу пройшов повз Ладимка, не привітавшись. Потім зміркував — так не годиться, мусить бути збережена етика (Руд., Остання шабля, 1959, 543).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збережений — збере́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збережений — [збеирежеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. збережений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зберегти. Великий тлумачний словник сучасної мови