зберігатися
ЗБЕРІГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗБЕРЕГТИ́СЯ, режу́ся, реже́шся; мин. ч. збері́гся, зберегла́ся, ло́ся; док.
1. Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати.
Тепер, заходячи до мінометників, замполіт кожного разу питав, чи зберігається ще в них той альпійський канат, з яким вони колись штурмували скелю (Гончар, III, 1959, 203);
Схвильовано оглядає Петро кімнату. Звичайна міщанська обстановка. Навіть дивно, де і як під час такої руївницької війни міг зберегтись увесь оцей мотлох (Головко, І, 1957, 461);
Від цих часів [палеоліту] збереглися в землі знаряддя, що являють собою камені, грубо загострені з одного кінця (Іст. СРСР, І, 1957, 3);
// Продовжувати існувати, жити, не зникати, залишатися.
Заруба поклав на газету свої великі потріскані руки, на яких ще збереглися сліди заліза (Кучер, Трудна любов, 1960, 380);
Держава, як загальнонародна організація, збережеться до повної перемоги комунізму (Програма КПРС, 1961, 87);
Павло й Остап були єдині православні майстри, що збереглися у Львові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 119).
2. Залишатися неушкодженим, не псуватися, не руйнуватися.
Без плодоніжок вони [гарбузи] зберігаються погано (Колг. енц., І, 1956, 60);
На високій дикій скелі стоїть Парфенон, що дуже добре зберігся (Коцюб., III, 1956, 351).
3. Не проходити, не втрачатися (про стан, почуття, властивість і т. ін.).
Від комсомольських часів ще збереглися в ній бурхлива запальність і гостре, безкомпромісне ставлення до людей (Гончар, Тронка, 1963, 81);
Зберігся в неї рівний тон, Смаку хорошого закон (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 204);
// Залишатися в пам’яті, не забуватися.
У Нальчику є сім’ї, в яких свято зберігаються живі перекази про Марка Вовчка (Літ. газ., 14.VIII 1952, 3);
Щоб нічого не забулося, щоб збереглося навіки, Я знову записую все по свіжому сліду (Кучер, Чорноморці, 1956, 382).
Зберіга́тися (зберегти́ся) в па́м’яті (в па́м’ятку) — пам’ятатися.
В пам’ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу (Вас., І, 1959, 237);
Яскраво зберігся в моїй пам’яті спектакль «Смерть Ивана Грозного» із Станіславським в ролі Грозного (Минуле укр. театру, 1953, 105).
4. тільки недок. Знаходитися, міститися в чому-небудь, де-небудь.
Бункери, в яких зберігається і сортується вийнята з-під землі руда, своїми розмірами і складною формою вражають навіть бувалого гірника (Ткач, Плем’я.., 1961, 342);
В сагайдаках.. зберігалося по п’ять стріл з отруєними наконечниками (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 540);
У нього в сейфі зберігалося більше ніж на мільйон марок акцій прибуткових підприємств (Загреб., Європа. Захід, 1961, 104).
5. тільки недок. Пас. до зберіга́ти.
Значення в інших словниках
- зберігатися — зберіга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зберігатися — [збеир'ігатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- зберігатися — -аюся, -аєшся, недок., зберегтися, -режуся, -режешся; мин. ч. зберігся, збереглася, збереглося; док. 1》 Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати. || Продовжувати існувати, жити, не зникати, залишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зберігатися — ЗБЕРЕГТИ́СЯ (залишитися наявним, цілим, не пропадати, не зникати), УЦІЛІ́ТИ (ВЦІЛІ́ТИ). — Недок.: зберіга́тися. Жив (Павло) майже в центрі містечка, недалеко від древнього валу, що зберігся тут з часів гетьмана Хмельницького (Д. Словник синонімів української мови