збивання

ЗБИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. збива́ти і збива́тися.

Всі конструкції черепашковловлювачів (автомобільні, кінні та ін.) працюють за принципом збивання комах з рослин у ковші-приймачі (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 58);

Збиванням тільки дерево збавиш,— труси яблука (Сл. Гр.);

Прибивання або збивання цвяхами є найпростішим і найпоширенішим способом з’єднання між собою окремих деталей конструкцій з деревини (Гурток «Умілі руки..», 1955, 62);

Машини полегшили цілий ряд трудомістких процесів (обчищання і різання овочів, приготування м’ясної і рибної січеної маси, тіста, збивання мусів і т. д.) (Технол. пригот. їжі, 1957, 8);

При її [маслобійки] обертанні вершки збиваються.., але й після збивання виходить ще не суцільний шар масла (Соц. твар., 1, 1956, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збивання — збива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. збивання — -я, с. Дія за знач. збивати і збиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збивання — Збива́ння, -ня с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла). Словник української мови Грінченка