збиточниця
ЗБИТО́ЧНИЦЯ, ЗБИТО́ШНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до збито́чник, збито́шник.
Погрозила [жінка ] дівчинці: — Ну й збиточниця! Попадеш ти мені під гарячу руку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 228).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збиточниця — збито́чниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- збиточниця — збитошниця, -і. Жін. до збиточник, збитошник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збиточниця — Збито́чниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)