зближення

ЗБЛИ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач збли́зити і збли́зитися.

— Так і є, що лях! — Зацікавившись, Богун підострожив свого коня на зближення (Кач., Вибр., 1953, 147);

Корабель «Восток-4» було виведено на орбіту в розраховану точку, яка забезпечує максимальне зближення двох кораблів (Рад. Укр., 14.VIII 1962, 4);

В ході великої боротьби за комунізм відбувається дальше зближення соціалістичних націй (Ком. Укр., 3, 1960, 20);

Зближення почалося з того, що Іваницький якось зайшов до Івана на квартиру (Кол., Терен… 1959, 32);

Ольга не знала, якими дорогами, коли і де дійде до цієї зустрічі [із Завадкою], але навіть в цю хвилину відчула всю її неминучість. Це фатальне зближення між ними не може не прийти так, як не може не прийти смерть до людини (Вільде, Сестри.., 1958, 587).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зближення — збли́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зближення — [зближеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. зближення — -я, с. Дія за знач. зблизити і зблизитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зближення — 1. зблиз 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа