1. Словник української мови в 11 томах

зблизька

ЗБЛИ́ЗЬКА, присл.

1. З невеликої віддалі.

— Дівчаточка мої, голубочки! Глядіть лишень не перехваліть його,— сміється Катря дівчатам: — славні бубни за горами, а зблизька — шкурятяні! (Вовчок, І, 1955, 189);

Лукина глянула зблизька на її лице і трохи не крикнула (Н.-Лев., III, 1956, 342);

Тимок — ріка вузька і неглибока, струмок вірніше; зблизька і здаля нічим не вабить, не милує ока (Гонч., Вибр., 1959, 368);

// Безпосередньо.

Я дуже жалкую, що не міг зблизька придивитися до Вашого галицького життя, пізнати людей різних напрямків (Коцюб., III, 1956, 274).

2. На невелику віддаль, на невеликій віддалі; близько.

Її [Солохи] цуралися [люди], не підпускали й зблизька до себе (Мирний, І, 1954, 63);

Коли проносили милого зблизька і стіни застугоніли від співу, вона впала на постіль у темному кутку майже непритомна (Довж., І, 1958, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зблизька — збли́зька прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зблизька — див. близько Словник синонімів Вусика
  3. зблизька — присл. 1》 З невеликої віддалі. || Безпосередньо. 2》 На невелику віддаль, на невеликій віддалі; близько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зблизька — БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості). Словник синонімів української мови
  5. зблизька — Збли́зька, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зблизька — Зблизька нар. 1) Вблизи. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. 2) Изнедалека. Ой прилітає сім пар голубів зблизька. Чуб. V. 238. Словник української мови Грінченка